Скарбниця Національного музею історії України

Скарбниця Національного музею історії України (з січня 1969 до вересня 2021р. – Музей історичних коштовностей України) є філією Національного музею історії України. Своїм заснуванням установа завдячує визначній події в українській археології, пов’язаній з іменем відомого археолога, засновника київської школи скіфологів Олексія Івановича Тереножкіна (1907–1981).

 Розкопки скіфського кургану IV ст. до н.е. в м. Мелітополі, здійснені у 1954 році під його керівництвом, відкрили новий етап у дослідженні поховань скіфської знаті. Під час розкопок, які були першими після довгої, майже піввікової перерви у дослідженні скіфських курганів, було знайдено близько чотирьох тисяч золотих прикрас. Українські археологи вирішили залишити унікальні знахідки в Україні, тобто зламати існуючу з імперських часів тенденцію віддавати найцінніші знахідки до центральних музеїв Москви і Ленінграда (Ст. Петербург). Дізнавшись про результати розкопок, тодішній директор Ермітажу М.І. Артамонов (1898-1972) написав листа до Інституту археології АН УРСР з проханням передати знахідки з Мелітополя до Державного Ермітажу. Не одержавши позитивної відповіді, він звернувся до президента АН УРСР О.В. Палладіна (1885-1972). Проте академік розпорядився передати усі матеріали з Мелітопольського кургану до Київського державного історичного музею (нині Національний музей історії України) і в подальшому залишати історичні пам’ятки в Україні.

Договір оферти, Політика конфіденційності, Доставка та оплата